Основні напрямки досліджень

 

● Вивчення актуальних надпровідників — рідкісноземельних нікельборокарбідів, дибориду магнію, високотемпературних і залізовмісних надпровідників, топологічних матеріалів з надпровідністю методом спектроскопії андреєвського відбиття.

 

● Дослідження співіснування надпровідності, магнітного впорядкування і станів з хвилями зарядової/спінової густини в нових високотемпературних надпровідних сполуках.

 

 

Обладнання

 

Mікроконтактнi спектрометри для дослідження нелінійної провідності контактів, оснащені кріогенним обладнанням для створення точкових контактів та вимірювання їх провідних властивостей у температурному інтервалі 1.5-77 K та в магнітних полях 0-9 T.

 

 

Важливі результати за останні роки

 

•  Проаналізовано явища Андрeєвського відбиття в точкових контактах із звичайними металами, що може допомогти та бути корисним при вивченні більш складних надпровідників [1].

 

• Продемонстровано виникнення нової мезоскопічної надпровідності на поверхні MoTe2 з критичною температурою до 5 K, що значно перевищує об’ємну Tc =  0.1 K. Спектри dV/dI гетероконтактів MoTe2 з Ag або Cu демонструють особливості характерні для Андреєвського відбиття. Середні значення надпровідної щілини становлять 2Δ = 1.30  ±  0.15 меВ із співвідношенням 2Δ/kBTc=3.7  ±  0.4, що трохи перевищує стандартне значення БКШ (2Δ/kBTc=3.52). Температурна залежність надпровідної щілини має поведінку, подібну до БКШ, що вказує на безвузловий параметр порядку з деяким перенормуванням сильного зв’язку. Спостереження «безщілинного» одиничного мінімуму в dV/dI «м’яких» ПК може вказувати на топологічний надпровідний стан поверхні MoTe2, оскільки ці контакти досліджують в основному межу розділу та уникають додаткового ефекту тиску [2].

 

• Використовуючи мікроконтактну спектроскопію Андреєвського відбиття був досліджений залізовмісний надпровідник FeSe при охолодженні до 0.5 К. Мікроконтактні спектри Андреєвського відбиття були проаналізовані в рамках двозонної моделі. У результаті встановлено наявність двох анізотропних надпровідних щілин у FeSe та отримано їхні БКШ-подібні температурні залежності. Визначено внесок кожної щілини та розраховано параметр анізотропії [3].

 

• У мікроконтактах, створених на основі залізовмісних надпровідників AFe2As2 (A = K,Cs,Rb), спостережено помітне кількаразове підвищення (до 10 K) надпровідної критичної температури Tc. Причини такого збільшення Tc  в мікроконтактах можуть бути пов'язані із зміною густини носіїв заряда на інтерфейсі та/або одновісним неоднорідним тиском, що виникає при створенні контакту [4].

 

• Спостережена надпровідність у сильно p-допованому Ge шляхом вимірювання диференціального опору dV/dI(V) точкових контактів Ge–PtIr з критичною температурою Tc = 6К. Спектри dV/dI(V) з характеристиками, подібними до особливостей Андреєвського відбиття, були профітовані в рамках однозонної моделі Блондера–Тінкхема–Клапвейка. Отримана температурна залежність надпровідної щілини демонструє БКШ-подібну поведінку із співвідношенням 2Δ/kBTc = 10.5 ± 0.5, що набагато вище, ніж для звичайних надпровідників. Магнітне поле сильно пригнічує особливості Андрєєвського відбиття, але сама надпровідна щілина помірно зменшується в магнітному полі,  як  це спостерігалося раніше для надпровідників типу II,  включаючи  борокарбід  нікелю  та надпровідники на основі заліза. В n-легованому Ge з подібною концентрацією допанта надпровідність не виявлена [5].