Фізико-технічний інститут низьких температур НАН України ім. Б.І. Вєркіна


Борис Ієремійович Вєркін - засновник і перший директор ФТІНТ

Борис Ієремійович Вєркін (8. VIII. 1919 — 12. VI. 1990) - видатний український вчений, блискучий фізик-експериментатор та організатор науки. Академік АН УРСР, лауреат Державних премій СРСР та УРСР. Роботи Б.І. Вєркіна в галузі фізики низьких температур і кріогенної техніки широко відомі в нашій країні і за кордоном і принесли йому загальне визнання. Б. І. Вєркін став ініціатором створення і одним із засновників у 1960 р. Фізико-технічного інституту низьких температур АН України і його першим директором. Б. І. Вєркін очолював ФТІНТ був впродовж 28 років.

Такі чесноти Б.І. Вєркіна, як  яскравий талант вченого, видатні організаторські здібності і глибоке розуміння проблем сучасної науки, найяскравіше розкрилися та проявилися в період, коли він очолював ФТІНТ. Б.І. Вєркін зумів створити в інституті потужну співдружність фізиків, математиків та конструкторів, організувати дослідження на світовому рівні багатьох фундаментальних наукових проблем та забезпечити втілення їх результатів в конкретні вироби.

Роботи школи експериментальної фізики низьких температур, створеної Б. І. Вєркіним, охоплюють широкий круг фундаментальних і науково-прикладних напрямів, серед яких електронні властивості нормальних металів, фундаментальна і прикладна надпровідність, високотемпературна надпровідність, процеси перенесення в матеріалах і системах, структура і механічні властивості матеріалів при низьких температурах, кріогенні кристали і рідини, молекулярна біофізика, фізика і техніка наднизьких температур. Його науковий доробок налічує більше 400 праць, а серед учнів Б.І. Вєркіна є академіки і члени-кореспонденти НАН України, численні професори,  доктори і кандидати наук.

В той же час Б.І. Вєркін із співробітниками вніс істотний вклад у вирішення багатьох прикладних проблем: створення комплексу пристроїв для імітації космічного оточення і умов місяця і Марса; надпровідникове електромашинобудування; чутливі надпровідникові прилади для нової техніки дистанційної георозвідки, біології, медицини; охолодження бортової оптики; розробку методів і апаратури для тривалого низькотемпературного зберігання і транспортування біологічних тканин і харчових продуктів; створення апаратури для кріохірургії тощо.

Для Б.І. Вєркіна були характерні невпинний пошук нових ідей, інтуїція у виборі перспективних напрямів дослідження, ерудиція і широта інтересів. Він умів знайти, притягнути своїм ентузіазмом і особистістю, «захопити» науковими проблемами талановитих соратників, на яких міг покластися в роботі; він опікував  і підтримував їх.

Пам'ять про Б.І. Вєркіна була увіковічена у назві інституту, який він створив: згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1991 р. № 323 та постановою Президії Академії наук УРСР від 11 грудня 1991 року № 329 Фізико-технічному інституту низьких температур Національної академії наук України присвоєно ім’я видатного українського вченого, академіка Академії наук України Б.І. Вєркіна.

Національна академія наук України у 1997 р. заснувала премію за видатні роботи в галузі фізики і техніки низьких температур імені Б.І. Вєркіна.

На фасадах ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України  і житлового будинку, де жив Борис Ієремійович, встановлено меморіальні дошки.

Рішенням Харківської міської ради  від 06.07.2016 р. № 296/16 вулиця від проспекту Науки, 47 до Михайлівського в’їзду отримала назву «вулиця Академіка Вєркіна».

Важливі дати

8.08.1919.       Б.І. Вєркін народився у м. Харкові.

1935    Після 9-го класу склав екстерном іспити за 10-й клас і в 15-річному віці поступив на фізико-математичний факультет Харківського державного університету.

1940    Закінчив з відмінністю фізико-математичний факультет ХДУ за фахом «фізика твердого тіла».

1940-1941      Б.І. Вєркін навчається аспірантурі у Б.Г. Лазарєва в лабораторії фізики низьких температур Українського фізико-технічного інституту.

1941    Б.І. Вєркін мобілізований до армії у зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни. У 1942 був контужений, та, після лікування, був направлений у розпорядження Північно-Кавказького військового округу де проходив службу до 1946 р.

1946    Демобілізований з армії після численних звернень та клопотань Б.Г. Лазарєва.

1946    Прийнятий на посаду молодшого наукового співробітника УФТІ до лабораторії фізики низьких температур Б.Г. Лазарєва.

1950    Розпочав викладацьку діяльність на фізико-математичному факультеті Харківського державного університету (за сумісництвом).

1951    Захистив кандидатську дисертацію за темою: «Періодичні зміни сприйнятливості металів в залежності від напруженості магнітного поля при низьких температурах».

1953-1976      За сумісництвом викладав курс загальної фізики в Харківському політехнічному інституті та Харківському інституті радіоелектроніки.

1957    Захистив докторську дисертацію «Магнітні властивості металів при низьких температурах і проблема енергетичного спектра електронів у металах».

Друга половина 50-х          Б.І. Вєркін ініціює створення спеціалізованого наукового інституту для проведення досліджень з низькотемпературної фізики.

1959- На шляху до здійснення мрії Б.І. Вєркіна про суттєвою віхою стає підтримка П.Л. Капиці та очолюваної ним Ради з проблеми фізики низьких температур АН СРСР, яка схвалює ідею Б.І. Вєркіна щодо тематики майбутнього інституту і приймає рішення про надання всілякої допомоги при його організації.

13.05.1960      Наполегливість в здійсненні мрії Б.І. Вєркіна про організацію інституту для низькотемпературних досліджень та його безупинна праця для досягнення  цієї мети увінчалися успіхом: 13.05.1960 вийшла Постанова Президії АН УРСР «Про створення в складі Академії наук УРСР Фізико-технічного інституту низьких температур» і ця дата становиться офіційним днем народження інституту. В своїй справі Б.І. знайшов активну підтримку генерального конструктора ракетно-космічної промисловості С.П. Корольова. Така підтримка дала можливість державного фінансування науково-технічних і наукових робіт.

1960-1961      Б.І. Вєркін залучає перспективних (в основному, молодих) учених УФТІ, ХДУ, ІРЕ, ХПІ до роботи в ще не збудованому ФТІНТі. Таким чином Інститут було забезпечено керівними кадрами, серед яких були Александров Б.М., Безуглий П.А., Благой Ю.П., Дмитренко І.М., Єременко В.В., Єсельсон Б.Н., Зінов'єв М.В., Манжелій В.Г., Марченко В.О., Маслов К.В., Михальченко Р.С., Мишкіс А.М., Набойкін Ю.В., Пастур Л.А., Пересада В.І., Пєсчанський В.Г., Погорєлов О.В., Свечкарьов І.В., Старцев В.І., Фуголь І.Я. та ін., які в подальшому очолювали основні напрямки наукових досліджень в Інституті. При Інституті було організовано конструкторсько-технічне бюро для вирішення науково-технічних завдань з обороно – космічної тематики.

1961    Б.І. Вєркін організовує аспірантуру та набирає перших аспірантів, серед яких: А.І. Бєляєва, Ю.А. Попков і І.К. Янсон.

1960-1988      Б.І. Вєркін був членом бюро Відділення фізики й астрономії АН УРСР. Бере участь у роботі Відділення фізико - технічних проблем матеріалознавства.

1961    Б.І. Вєркіна обрано членом-кореспондентом Академії наук УРСР.

1964    Сприяє організації Донецького Фізико-технічного інституту за ініціативою О.О. Галкіна,  який свого часу, разом з Б.І. Вєркіним, стояв у витоків ФТІНТа, а до 1963 року працював заступником директора ФТІНТу.

1965    Організував проведення наукової конференції, присвяченої 5-річчю ФТІНТу, за участю провідних вчених СРСР.

1965    Організував клуб естетичного виховання «Філармонія фізиків» при Інституті.

1967    За ініціативою Б.І. організовано наметове містечко на поблизу Старо-Салтівського водосховища, яке згодом перетворилося на базу відпочинку.

1970    Б.І. Вєркін стає членом бюро Наукової ради АН УРСР з проблеми «Фізика твердого тіла».

1971    Член Ради Північно-Східного центру АН УРСР.

1972    Б.І. Вєркіна обрано академіком Академії наук УРСР.

1972    За ініціативою Б.І. Вєркіна та М.С. Пушкаря організується Інститут проблем кріобіології та кріомедицини АН УРСР.

1973    Б.І. Вєркін стає лауреатом Державної премії УРСР у галузі науки і техніки за роботи зі спеціального матеріалознавства.

1973-1986      Член Міжвідомчої ради Академії наук СРСР з надпровідності.

1974    За ініціативою Б.І. Вєркіна засновується журнал «Фізика низьких температур», який нині є авторитетним міжнародним виданням, що має вагомий імпакт-фактор.

1975 - 1990    Б.І. Вєркін є головним редактором журналу «Фізика низьких температур».

1975    Стає членом Наукової ради АН СРСР з тертя й змащення.

1976    Очолює Спеціалізовану раду із захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня доктора наук при ФТІНТ АН УРСР.

1976-1979      Б.І. Вєркін є заступником голови Наукової ради АН УРСР з проблеми «Молекулярна біологія».

1977-1985      Член комісії Наукової ради «Кріофізика й кріогенна техніка» Міжнародного інституту холоду.

1978    Б.І. Вєркін стає лауреатом Державної премії СРСР з науки і техніки за роботи в області спеціальної медицини.

1978    Входить до редколегії міжнародного журналу «Cryogenics».

1978    Завершується будівництво Дослідного заводу в м. Валки і ФТІНТ стає комплексом, який об’єднує  Інститут, Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з кріогенної техніки, Експериментально-виробничі майстерні, Дослідний завод.

1979-1984      Б.І. Вєркін стає заступником голови Комісії космічних досліджень АН УРСР.

1979    Б.І. Вєркін стає членом бюро Наукової ради АН УРСР з проблеми «Фізика низьких температур».

1982    Б.І. Вєркін став головою Наукової ради АН УРСР з проблеми «Фізика низьких температур і кріогенна техніка».

1982-1988      Член Міжвідомчої комісії Південного відділення ВАСГНІЛ і АН УРСР з наукових питань агропромислового комплексу й реалізації Продовольчої програми СРСР.

1983    Б.І. Вєркін став членом постійно діючої Міжвідомчої комісії з координації наукових досліджень в області медичних установ АН УРСР і Міністерства охорони здоров'я УРСР. Членом Робочої комісії Президії АН УРСР з проблеми використання фізико-хімічних методів для зберігання харчових продуктів із застосуванням рідкого азоту, озону й т.п. при секції хіміко-технологічних і біологічних наук.

1983-1986      Член Національного комітету з вакууму і його технічного використання.

1988-1990      Б.І. Вєркіна є Почесним директором  ФТІНТ АН УРСР.

1990    За ініціативи Б.І. Вєркіна видана книга «Л.В. Шубніков. Вибрані праці», яка є результатом кількарічної клопіткої праці колективу авторів на чолі з Б.І. по відновленню пам’яті та наукових здобутків видатного фізика ХХ сторіччя Л.В. Шубнікова.

12.06.1990      Закінчився життєвий шлях Бориса Ієремійовича Вєркіна.

1991    Фізико-технічному інституту низьких температур присвоєно ім'я Бориса Ієремійовича Вєркіна.

1997    Заснована Премія НАН України імені Б.І. Вєркіна, яка вручається за видатні наукові роботи в галузі фізики і техніки низьких температур.