 Видатний український вчений у галузі фізики низьких температур, наукова діяльність якого пов’язана з дослідженням низькотемпературного магнетизму, спектральних та магнітооптичних явищ, магнітних фазових перетворень в антиферомагнетиках; надпровідності та гальваномагнітних явищ в металах; екситонних процесів в антиферомагнітних, напівпровідникових та молекулярних кристалах. Головний науковий співробітник та Радник при дирекції Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України (з 2006 р.), директор ФТІНТ (1991–2006 рр.), завідувач відділу спектроскопії магнітних та молекулярних кристалів ФТІНТ (1986–1994 рр.), завідувач відділу магнетизму та магнітооптики ФТІНТ (1963–1986 рр.), завідувач лабораторії електропровідності та надпровідності ФТІНТ (1961-1963 рр.). Головний редактор журналу «Фізика низьких температур» (з 1990 р.), Член редколегії видавництва «Cambridge Scientific Publishers» (Кємбридж, Англія) та журналів «Космічна наука та технологія» (Київ) та «Физика твердого тела» (Санкт-Петербург). Заслужений діяч науки України (1982 р.), лауреат Державних премій з науки і техніки (1971 р., 1986 р.), трьох академічних премій (1985 р., 1987 р., 2004 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2002 р.) та Почесною грамотою Верховної Ради України (2010 р.). Доктор фізико-математичних наук (1967 р.), професор (1968 р.), член-кореспондент НАН України (1972 р.), академік НАН України (1978 р.), академік Європейської академії наук, літератури та мистецтв (2003 р.). Почесний член (Fellow member) Американського Фізичного Товариства (2000 р.), почесний працівник космічної галузі України (2007 р.), почесний працівник Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України (2002 р.), почесний доктор Харківського національного університету ім.. В.Н. Каразіна, почесний професор Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова (2010 р.). Віктор Валентинович Єременко народився 26 липня 1932 року в м. Харкові. У 1955 р. В.В. Єременко закінчив фізико-математичний факультет Харківського державного університету за фахом «фізика низьких температур». В 1955–1961 рр. навчався в аспірантурі та працював у київському Інституті фізики НАН України, де в 1959 р. захистив кандидатську дисертацію «Оптичні та фотоелектричні явища в кристалах CdS при низьких температурах», в якій вперше в світі було спостережено існування екситон-домішкових комплексів та вперше введено саме уявлення про них. У квітні 1961 р. рішенням Президії НАН України був переведений у Харків до ФТІНТу і з того часу працював в цьому інституті. У 1966 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора фізико-математичних наук «Оптична спектроскопія антиферомагнетиків». Довгий час В.В. Єременко викладав у Харківському державному університеті (1966–1999 рр.) на кафедрі магнетизму, якою з 1968 р. керують його учні. В.В. Єременко є співавтором підручника «Лекції з магнетизму» (вид. ХДУ, 1972 р.), що у розширеному вигляді був виданий у Москві (2006 р., вид. Фіз.-мат. літ.). Його викладацька робота була відмічена медаллю «Петро Могила» Міністерства освіти і науки України та присудженням йому звання соросівського професора. Внесок В.В. Єременка у фізику низьких температур є видатним: більше 400 публікацій, серед яких, окрім вище згаданого підручника, є 3 монографії («Вступ до спектроскопії магнетиків» (Наукова думка, 1975), «Магнітооптика та спектроскопія антиферомагнетиків» (Наукова думка, 1989), «Магнітні та магнітопружні явища в антиферомагнетиках та надпровідниках» (Наукова думка, 2004). Дві останні перевидані англійською мовою видавництвами Springer (1992 р.) та Cambridge Scientific Publishers (2008 р.). Піонерські наукові результати В.В. Єременка відмічені:
До піонерських результатів також відносяться: спостереження квантових магнітних осциляцій хімічного потенціалу в напівметалах (вісмут, сурма); спостереження та дослідження екситон-магнонних збуджень в антиферомагнетиках, в тому числі – в антиферомагнітному твердому кисні; спостереження, експериментальне та теоретичне дослідження ефекту делокалізації магнітних домішкових станів; дослідження нових магнітооптичних явищ в аниферомагнетиках, що одержали в сучасній фізичній літературі назву «лінійний магнітооптичний ефект» та «квадратичне магнітне обертання площини поляризації світла»; спостереження, експериментальне та теоретичне дослідження обмінних мод антиферомагнітного резонансу; спостереження, експериментальне та теоретичне дослідження електромагнонів – збудження змінним електричним полем магнітних коливань. В 2006–2011 роках В.В. Єременко отримав вагомі результати у галузі високотемпературної надпровідності; сильнокорельованих електронних систем та наномагнетизму. Багато уваги В.В. Єременко приділяв міжнародному науковому співробітництву. Він активно співпрацював з Американським Фізичним Товариством, з Американським Інститутом фізики, який перекладає та перевидає журнал «Фізика низьких температур», головним редактором якого був В.В. Єременко, активно співпрацював з Міжнародними лабораторіями сильних магнітних полів у Греноблі (Франція) та у Вроцлаві (Польща). В останній В.В. Єременко був членом Наукової ради. В.В. Єременко є одним з найбільш яскравих та талановитих українських фізиків та організаторів науки, творцем своєї наукової школи. Серед його учнів більше 50 кандидатів наук, 14 з яких захистили докторські дисертації, двох (М.Ф. Харченко та С.Л. Гнатченко) було обрано академіками НАН України, а одного (А.І. Звягін,) – член-кореспондентом НАН України. Серед учнів В.В. Єременка 12 лауреатів Державних премій України в галузі науки і техніки (1971 р., 1990 р., 1991 р., 2004 р., 2011 р.). |